Головний біль (ГБ) – це один з найбільш поширених і найнеприємніших видів болю. Головний біль доставляє занепокоєння приблизно 40% дорослого населення і знаходиться на третьому місці після болю в суглобах і спині.
Болі в голові можуть свідчити як про основне захворювання ( “первинний” ГБ – при головному болю напруги, мігрені і т.д.), так і про патологіях інших систем і органів ( “вторинна” ГБ – при шийному  остеохондрозі, артеріальної гіпертензії ). Головні болі підрозділяються на гострі і хронічні.
Речовина головного мозку сама по собі не має больової чутливості, а головні болі відбуваються від подразнення больових рецепторів твердої мозкової оболонки, артерій основи мозку і їх гілок, відгалужень зовнішньої сонної артерії, черепних нервів і корінців спинномозкових нервів шиї, венозних синусів і вен голови, а також від напруги м’язів шиї та основи черепа. Незважаючи на те, що лише в 5% випадків зустрічаються патологічні зміни в головному мозку, обстеження пацієнта, з головним болем має проводитися найбільш досконалим чином.

Первинні головні болі
Головний біль напруги (ГБН) – найбільш звичайний випадок головного болю, зустрічається у 50-80% дорослих людей, частіше у жіночої статі. Носить помірний, іноді легкий характер і має тривалість від декількох хвилин до декількох діб, але не має залежності від фізичних навантажень. Розташування болю – лобова, потилична або обидві скроневі області, характер – стискаючий або давить. Пацієнт може описувати свої відчуття як відчуття тяжкості, тиску, або як “каска, стискає голову”.
Лабораторні та інструментальні методи при ГБН не діагностується ніяких відхилень, а при клінічному огляді часто виявляється хворобливе і тривале напруження м’язів верхньої частини шиї, голови та основи черепа.
Поставити діагноз “Головний біль напруги” можна лише викресливши всі можливі причини головного болю.

Мігрень – це дуже складний неврологічна недуга, основний симптом – дуже сильні напади головного болю, спровокувати появу яких можуть нестандартні сенсорні, візуальні і рухові розлади (оніміння руки, спалахи світла, порушення мови і т.д.), що мають назву «аура». Вперше напади мігрені можуть проявлятися у жінок ще в підлітковому віці, а у чоловіків з 20-25 років. Хвороба має спадкову схильність.
Приступ мігрені чудово описаний в романі М. А. Булгакова “Майстер і Маргарита” під час розмови Понтія Пілата і Ієшуа: “Істина насамперед у тому, що у тебе болить голова, і болить так сильно, що ти малодушно думаєш про смерть. Ти не тільки не в силах говорити зі мною, але тобі важко навіть дивитися на мене. ”

Біль при мігрені може бути односторонньою (гемикрания), двосторонній, або починатися з одного боку голови і переходити на всю голову. Біль дуже насичений, має пульсуючий характер і різко збільшується навіть при невеликих фізичних навантаженнях. Місцезнаходження такого болю різноманітне, найчастіше – глазничная, лобова і скронева області. Початок больових вражень носить наростаючий характер, їх інтенсивність збільшується протягом від півгодини до декількох годин, а після нетривалої стабілізації, так само помалу сходить нанівець. Середній час перебігу нападу може бути близько доби, в місяць можливо до 15-х рецидивів. У більшості випадків напад болю супроводжується іншими  симптомами: блідістю або гіперемією шкіри, нудотою, блювотою, відчуттям жару, посиленням потовиділення, тощо.

В основі визначення наявності мігрені вартий скрупульозний збір анамнезу та неврологічне оцінювання симптомів, які передували і супроводжували нападу болю. Лабораторні, клінічні та інструментальні діагностичні процедури потрібні для розмежування мігрені від хвороб з подібними симптомами (глаукома, пухлина мозку, інсульт).

Кластерна (пучкова) головний біль, або синдром Хортона, виражається нападами найсильнішої (убивчою), але тільки односторонньої головного болю, які систематизуються у так звані пучки ( “кластери”), які мають певні періоди повторень.

Недуга найчастіше зустрічається у чоловікiв середнього віку і має генетичну схильність. У період загострення може бути один-три нападу на добу, які можуть повторюватися приблизно в один і той же час. Розташування болю: скронева, лобова, область навколо очей з можливим поширенням в шию і потилицю на стороні болю. Також виявляються і інші вегетативні симптоми на стороні болю: сльозотеча, набряк століття, закладеність носа і т.д. Напади настільки сильні, що пацієнт може знемагати від болю під час загострення і мати неадекватну поведінку.

Провідне значення у визначенні кластерного головного болю також має докладний опитування пацієнта і оцінка симптомокомплексу, який проявляється при погіршенні. Додаткове обстеження (МРТ, рентген, лабораторні методи) необхідно проводити обов’язково з метою розмежувальної діагностики з іншими хворобами голови.

Вторинні (симптоматичні) головні болі
Цервікокраніалгія – больовий синдром, який проявляється при остеохондрозі шийної області і викликаний роздратуванням або защемлением нервового корінця. У більшості випадків виражається при загостренні остеохондрозу грижами міжхребцевих дисків, кістковими розростаннями або нестабільністю шийного відділу. Місцезнаходження – потилична зона з одного боку, іноді з поширенням в око, скроню і руку з боку болю. Примножується при рухах шиї і голови, при тривалому перебуванні в некомфортному положенні. Сила болю – помірна або легка, може значно зменшуватися при зміні положення тіла (противоболевое положення).
Крім неврологічного огляду і опитування при діагностиці цервікокраніалгіі, для діагностики стадії остеохондрозу і кількості лікувально-профілактичних заходів, безперечно слід провести рентгенографію шийного відділу з функціональними пробами і магнітно-резонансну томографію.

Також причинами вторинної головного болю можуть служити і інші хвороби:
• субарахноїдальний крововилив при розриві аневризми церебральної артерії ( “громоподібний головний біль”);
• артеріальна гіпертензія (біль в потилиці, частіше після фізичних навантажень або вранці);
• скроневий артеріїт (біль в скронях у пацієнтів похилого віку);
• інсульт (гостре порушення кровообігу головного мозку);
• підвищення внутрішньочерепного тиску (внутрішньочерепна гематома, абсцес або пухлина головного мозку);
• посттравматичний головний біль;
• головний біль, спричинений неправильним прийомом анальгетикiв (абузусний головний бiль)
• головний біль при інтоксикаціях та інфекціях.

Діагностика та лікування таких недуг передбачає велику кількість додаткових лабораторних та інструментальних методів, тому їх необхiдно проводити  у спеціалізованих стаціонарах.

Ефективне лікування  головного болю передбачає обов’язкове виявлення її першопричини. Оскільки без розуміння походження больового синдрому неможливо його нейтралізувати, а перевести в складну хронічну форму є простіше простого.

Медикаментозне лікування головного болю необхідно проводити тільки після постанови  діагнозу, так як неврегульоване призначення препаратів може не принести очікуваного полегшення, не кажучи вже про створення значної медикаментозного навантаження на внутрішні органи або зменшити результативність вже правильно призначених медикаментів. Для лікування головного болю розроблена дуже різноманітна лінійка препаратів. Серед них можна встеретіть комбіновані і прості знеболюючі, а також нестероїдні протизапальні засоби (Німесулід, Диклофенак), протисудомні препарати і антидепресанти.

Фізіотерапевтичні методи в більшості випадків застосовуються при хронізацii головного болю. Вони впливають на роботу м’язів і судин (зняття напруженості), а також на зменшення активностi зон больових імпульсів в центральній нервовій системі. Подібні методики дозволяють зменшити кількість таблетованих препаратів або припинити їх прийом зовсім. Вибір необхідної методики здійснюється лікарем завжди і грунтується на скрупульозному обстеженні пацієнта.
Залежно від причин головного болю, застосовується магніто-лазер  на зону шиї і потилиці, ампліпульс і діадинамотерапія на місце шийних сигматичного вузлів, електрофорез комірцевої зони з еуфіліном, новокаїном,  і іншими препаратами, ультразвук і фонофорез шийної області, д’арсонвалізація шиї і голови. Коректна комбінація необхідних методик форсує процес одужання і максимально його продовжує.

Методи рефлексотерапії можна назвати складними у використанні і вимогливими щодо їх точного виконання, але вони роблять можливим максимально знеболити пацієнта на досить тривалий відрізок часу. А при їх комбінації з іншими методиками, результати проведення лікування стають ще більш значущими.
До рефлекторних методiв також відноситься карбоксітерапія Але вона дає максимальну ефективність тільки при акупунктурному її застосуванні.
Мануальні методики релаксації м’язів шиї і голови або розслаблюючий масаж з елементами аккупрессури є незамінними методами лікування головного болю, їх необхідно виконувати найбільш акуратно і м’яко, і виключно після повного обстеження хворого.

Краніосакральна терапія – це дiєва лікувально-профілактична методика в руках уважного і досвідченого фахівця. Використання її в деяких випадках є ефективним навіть без додаткових коштів, а прийом медикаментів припиняється зовсім.

Лікування головного болю має базуватися на глибокому і повному з’ясуванні проблеми в кожному окремо  випадку, оскільки від цього залежить кількість призначених процедур і їх результативність, і найголовніше – позитивний результат лікування.